Аналіз системи ситуаційної обізнаності delta у контексті підтримки прийняття рішень

Анотація

У статті представлено результати системного аналізу недоліків національної військової системи ситуаційної обізнаності DELTA у контексті підтримки прийняття рішень командирами тактичної, оперативно-тактичної та оперативної ланок управління. Розглянуто узагальнену архітектуру екосистеми DELTA, функціональне призначення її ключових складових Monitor, Vezha, Mission Control, Target Hub, Element та UA Drone ID, а також статистичні показники функціонування системи за відкритими даними Міністерства оборони України. На основі циклу OODA встановлено, що наявні модулі забезпечують високий рівень автоматизації фаз спостереження та орієнтації, тоді як фаза вироблення рішення підтримується лише опосередковано. Запропоновано багаторівневу модель контуру управління «дані – ситуаційна обізнаність – аналітична обробка – формування варіантів рішень –управляючий вплив», яка дає змогу локалізувати функціональні розриви між рівнями архітектури. Систематизовано недоліки DELTA за шістьма групами: інформаційні, архітектурні, нормативні, інтероперабельні, кібербезпекові та ергономічні. Встановлено, що фаза вироблення та узгодження рішення може займати до 52 % загальної тривалості циклу управління, що зумовлено відсутністю формалізованих моделей генерації, прогнозування, багатокритеріального оцінювання та ранжування варіантів дій. Сформульовано математичну постановку задачі синтезу рівня інтелектуальної підтримки прийняття рішень із визначенням вхідних даних, цільової функції, обмежень і допущень. Визначено концептуальні варіанти усунення виявлених розривів на основі продукційно-онтологічного, нейромережевого та гібридного підходів із використанням алгоритмів класу ELM і адаптивної селекції експертів. Результати дослідження створюють підґрунтя для подальшої інтелектуалізації DELTA зі збереженням визначальної ролі командира