Стандартизація веб-доступності інформаційно-комунікаційних технологій як спосіб залучення більшого числа користувачів

Ключові слова: веб-доступність, інклюзивні технології, стандартизація ІКТ, WCAG, інтерактивна доступність.

Анотація

У роботі досліджено стандартизацію веб-доступності інформаційно-комунікаційних технологій як способу залучення більшого числа користувачів. Зазначається, що під веб-доступністю розуміють інклюзивну практику, за якої веб-сайти, онлайн-інструменти та веб-технології розробляються таким чином, щоб їх могли використовувати люди з особливими потребами, у тому числі й особливо особи з обмеженими можливостями здоров'я. Наголошується, що під час організації доступного веб-контенту необхідно враховувати індивідуальні особливості, які можуть перешкоджати доступу користувача до Інтернету. Наголошується, що дизайн веб-сторінки доступний, якщо користувач може вільно оперувати веб-контентом без сторонньої допомоги, а саме сприймати матеріал і розуміти його, орієнтуватися в межах сторінки або групи зв'язаних сторінок, переміщатися за гіперпосиланнями та вносити свої дані до інтерактивних форм. Зазначається, що головним органом стандартизації веб-технологій є Міжнародний консорціум всесвітнього павутиння, який ґрунтується на принципі, що доступність Інтернету для осіб з обмеженими можливостями здоров'я може бути досягнута, якщо доступні та перебувають у взаємодії такі компоненти: веб-контент (змістовна частина та розмітка); користувальницькі агенти (браузери та інші веб-додатки); асистивні технології (допоміжне програмне та апаратне забезпечення); користувачі з обмеженими можливостями здоров'я, які знають адаптивні стратегії оперування веб-сторінками; веб-розробники, які мають компетенції до розробки доступних веб-сторінок; програмне забезпечення веб-розробника; інструменти оцінки доступності веб-ресурсів. Описано детально всі версії WCAG, розвиток яких продовжується безперервно. Наголошено, що кожна нова версія ініціюється W3C з метою покращення рекомендацій доступності та побудована на принципі зворотної сумісності з версією-батьком. Важливість веб-доступності додатково підкреслюється необхідністю цілісного підходу, який залучає всіх зацікавлених сторін, включаючи розробників, користувачів з обмеженими можливостями та постачальників технологій. Стандартизуючи веб-доступність, мета полягає в тому, щоб створити інклюзивне цифрове середовище, де всі користувачі, незалежно від їхніх фізичних чи когнітивних здібностей, зможуть отримати доступ і скористатися інформацією та послугами, доступними в мережі Інтернет. Це не тільки збільшує потенційну базу користувачів, але й сприяє рівним можливостям і соціальній інтеграції в епоху цифрових технологій.

Посилання

1. Болюбаш Н., Олійник М. Методи підвищення продуктивності прогресивного вебзастосунку бібліотеки на основі моделі RAIL. Інформаційні технології та суспільство. 2023. Вип. 1 № 7. С. 13–20.
2. Міхалевський В.Ц., Міхалевська Г. І. Розвиток інформаційного середовища для формування інтелектуальної надбудови інформаційного суспільства. Вісник Хмельницького національного університету. 2020. №1 С. 163-170.
3. Ткачук В. PWA, як перспективний напрямок об’єднання мобільних технологій. Комп'ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. Вип. 46. 2022. С. 83-87.
4. Тюркеджи Н. С. Асистивні технології в документно-інформаційних структурах: сервісний підхід. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа. – Міністерство культури та інформаційної політики України, Харківська державна академія культури. 2023. 224 с.
5. Cruz C., Flor E. Vidal Caicedo Maria. User-centered web accessibility : recommendations for ensuring access to government information for older adults. Ingenieria Solidaria. 2023. № 19. P. 1-22.
Опубліковано
2024-06-16
Як цитувати
Лукашук, М. (2024). Стандартизація веб-доступності інформаційно-комунікаційних технологій як спосіб залучення більшого числа користувачів. КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, (55), 124-129. https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2024-55-15
Розділ
Інформатика та обчислювальна техніка