Ієрархічна модель інтелектуального управління наземно-повітряної комунікаційної мережі спеціального призначення

Ключові слова: інтелектуальне управління, машинне навчання із підкріпленням, прогнозування, модель мобільності, наземно-повітряна комунікаційна мережа, мобільна базова станція, мобільний користувач, система управління, радіозв’язність, мультикастова група, SDR

Анотація

У сучасних наземно-повітряних мобільних мережах, які включають комунікаційні вузли із різними технічними характеристиками, мають велику розмірність – тисячі користувачів із запитами на різноманітні сервіси, один із викликів полягає у забезпеченні ефективного управління. Така масштабність та динамічна природа середовища функціонування створює значне функціональне навантаження на систему управління, вимагаючи декомпозиції задач управління. Ефективне рішення вбачається у чіткому розділенні цілей на користувацькі та мережеві, що дозволить оптимізувати роботу мережі та задовольнити потреби абонентів. Проведений аналіз існуючих моделей методів та алгоритмів координації, управління та оптимізації у багаторівневих системах наземно-повітряних комунікаційних мереж типу Ad-Hoc показав, що вони здебільшого мають вузькоспрямовані завдання реалізації окремих цільових функцій. В статті вперше запропоновано ієрархічну модель інтелектуального управління наземно-повітряної комунікаційної мережі, що з точки зору загальної структури відповідає існуючій ієрархічній моделі для управління наземними мобільними радіомережами, однак розширена описом повітряної мережі. Крім того, в статті показано процес функціональної взаємодії між рівнями вузол – вузол-метаагент – вузол-координатор у вигляді алгоритму. Для оптимізації процесу міжрівневої взаємодії пропонується застосувати алгоритми машинного навчання із підкріпленням. Також в статті математично описано процес управління політиками винагород та штрафів. Встановлено, що ітеративні методи забезпечують більшу гнучкість та адаптивність, але можуть вимагати більше часу для знаходження оптимального рішення, проте у випадку завчасного формування статистичної вибірки функціонування окремих підсистем управління, можливе застосування безітеративних методів оптимізації на початковому етапі функціонування, а також зменшення часу ітеративного процесу донавчання інтелектуальних систем управління вузлів-координаторів та вузлів-метаагентів

Посилання

1. Mojseenko О. V. Метод розв’язку задачі багатокритеріальної оптимізації комп’ютерної мережі. METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL. 2018. № 2(41). С. 62–68.
2. Будур І. М., Бойко С. А. Мультиагентна модель системи підтримки прийняття рішення по управлінню розподіленими об’єктами. Системи озброєння і військова техніка. 2020. № 3(63),. С. 54–61.
3. Романюк В. А., Степаненко Є. О. Модель прийняття рішень по управлінню повітряною мережею. Збірник наукових праць ВІТІ. 2019. № 3. С. 84–95.
4. Бєляков Р., Фесенко О. Модель інтелектуального управління ресурсами наземної комунікаційної мережі класу MANET. INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY. 2023. № 3 (9). С. 6–14.
5. Координація цільових функцій інтелектуальних систем управління тактичними радіомережами класу MANET / О. Я. Сова та ін. Збірник наукових праць ВІТІ ДУТ. 2014. № 4. С. 31–40
Опубліковано
2024-03-28
Як цитувати
Бєляков, Р. (2024). Ієрархічна модель інтелектуального управління наземно-повітряної комунікаційної мережі спеціального призначення. КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, (54), 225-235. https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2024-54-28