Метод виділення динамічного оператора

Анотація

Під "чорною скринькою" прийнято розуміти об’єкт, про внутрішню будову якого нічого невідомо та інформацію про будову та функціонування якого можна частково отримати лише аналізуючи вхідні-вихідні зв’язки цього об’єкта. На вхід системи надходять від зовнішнього середовища не тільки ті матеріальні, енергетичні та/або інформаційні потоки, які необхідні для її функціонування відповідно до поставлених перед нею цілей – сигнали, а й такі, що фактично ускладнюють реалізацію системою поставленої мети – перешкоди. Тут досліджується нерегульований об’єкт. При дослідженні такого об’єкта має значення те, що сигнали завжди описують поведінку об’єкта як цілого і відображують індивідуальні рухи великого числа його однотипних мікрочастин. Аналіз структури об’єкта за його встановленим сигналом недостатній, якщо враховувати тільки динамічну залежність від часу, навіть сама детальна реєстрація єдиного розв’язання динамічного рівняння, що встановилося не дозволяє в реальних ситуаціях розкрити структуру оператора. Непристосованість звичайної схеми чорної скриньки для вивчення нерегульованого об’єкта за сигналом, що встановився, призводить до необхідності обліку внутрішніх флуктуацій в рівняннях сигналу об’єкта. Тому у статті розглядаються автономні об’єкти, в динамічні рівняння яких час  у явному вигляді не входить. В роботі сформульований і в деякій степені обґрунтований доволі загальний та достатньо простий принцип опису сигналу. Згідно цьому основному положенню властивості сигналу, які є кількісно істотними і, що регулярно проявляються при даних умовах спостереження, зв’язуються між собою деякою динамічною структурою об’єкта. Роль менш істотних при цих умовах рухів об’єкта, також як і роль зовнішнього середовища, відображає в цьому описі збурювальна динамічну систему флуктуюча у часі сила . Дослідження статистичних властивостей відгуку динамічної системи на флуктуаційне збурення  дозволяє в доволі широкому колі задач оцінювати за сигналом, що встановився, динамічні характеристики нерегульованого об’єкта. Поведінка сигналу, яка описана лінеаризованим рівнянням, потребує оцінки коефіцієнта , тому в статті розглянуті можливі схеми оцінки цього коефіцієнту