Метод вибору стратегії редизайну інтерфейсів для забезпечення ефективної людино-машинної взаємодії у вебдодатках

Анотація

У статті розглянуто питання вибору оптимальної стратегії редизайну інтерфейсів вебдодатків, що є особливо актуальним у сучасних умовах цифрової трансформації, зростаючих вимог користувачів до якості сервісів та посилення конкуренції у сфері інформаційних технологій. Відомо, що редизайн інтерфейсу може мати як позитивні, так і негативні наслідки: з одного боку, він здатний підвищити ергономічність системи, покращити користувацький досвід і спростити роботу команди розробників, а з іншого — містить суттєві ризики, пов’язані з можливими збоями у продуктивному середовищі, перевантаженням команди та зниженням лояльності користувачів у разі невдалих змін. Традиційно такі рішення ухвалюються на основі досвіду або інтуїції, що знижує обґрунтованість і прозорість процесу. Метою дослідження є формалізація вибору стратегії редизайну на основі багатокритеріального аналізу, що дозволяє врахувати технічні, організаційні та ергономічні аспекти. Для цього використано метод аналізу ієрархій (AHP), який дає можливість зіставляти альтернативи за кількома критеріями та визначати їх пріоритети. У роботі змодельовано чотири підходи до редизайну: «Big Bang», поступова міграція, паралельна розробка та використання Feature Flags. Попарні порівняння критеріїв проведено у середовищі SuperDecisions, що забезпечило розрахунок глобальних пріоритетів і аналіз чутливості результатів. Результати показали, що найефективнішою стратегією є застосування Feature Flags, адже цей підхід забезпечує контрольоване впровадження змін, мінімізує ризик критичних збоїв, спрощує тестування та знижує психологічне навантаження на команду. Наукова новизна полягає у застосуванні AHP саме до задач редизайну вебінтерфейсів, де поєднуються інженерні й людські фактори. Практична значимість полягає у можливості використання методики як універсального інструмента прийняття рішень у сфері UI/UX-дизайну, проєктного менеджменту та управління людино-машинною взаємодією. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на автоматизацію побудови моделей, інтеграцію з DevOps-процесами та застосування реальних UX-метрик для уточнення критеріїв.