Mетод дистанційного зондування потенціалу ландшафту для побудови об'єктів малої гідроенергетики на основі геопросторових даних

Анотація

У статті досліджується стратегічне використання геопросторових даних у контексті розвитку малої гідроенергетики, зосереджуючись на інтеграції методів дистанційного зондування та запитів SPARQL. Зазначається, що геопросторові дані, що включають супутникові зображення, цифрові моделі рельєфу (ЦМР) і гідрологічні карти, відіграють ключову роль у визначенні оптимального розташування малих гідроелектростанцій уздовж річкових коридорів. Ці набори даних дають суттєве уявлення про характеристики рельєфу, морфологію річок, моделі землекористування та гідрологічну динаміку, полегшуючи точний вибір місця та оцінку ресурсів. Було наголошено, що методи дистанційного зондування дозволяють отримувати детальну просторову інформацію з широкої географічної області, пропонуючи цінні вхідні дані для оцінки потенційних об’єктів гідроенергетики. Супутникові зображення в поєднанні з ЦМР дозволяють точно відображати коливання висоти, межі вододілів і річкові мережі. Ці просторові дані допомагають визначити території зі сприятливими гідравлічними умовами та достатнім потоком води, що має вирішальне значення для оцінки здійсненності та енергетичного потенціалу проектів малої гідроенергетики. Паралельно запити SPARQL використовуються для отримання структурованих даних із наборів даних RDF (Resource Description Framework), що містять гідрологічну та географічну інформацію. Можливості семантичних запитів SPARQL дозволяють отримувати відповідні точки даних, такі як швидкість течії річок, дренажні зони та близькість до існуючої інфраструктури. Цей семантичний підхід підтримує процеси прийняття рішень, надаючи розуміння критеріїв придатності місця, отриманих як з даних дистанційного зондування, так і з гідрологічних вимірювань