КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО

Автоматизований тактичний аналіз футбольних матчів з використанням великих мовних моделей

В. А. Готович — 2026-09-23

В роботі пропонується система для автоматизованого тактичного аналізу даних про футбольні матчі на основі застосування великих мовних моделей. Дана система складається із двох LLM: основної (здійснює аналіз вхідних даних та генерує висновки) та допоміжної (т. зв. модель-суддя, що валідує висновки, отримані основною моделлю). При цьому відбувається попередня обробка вхідних даних (отримання т. зв. збагаченого документа матчу – структури даних з агрегованими на основі вхідного набору даними). Система функціонує із застосуванням принципу доказовості (кожен висновок основної моделі повинен підкріплюватися посиланнями на факти – фрагменти отриманої на вхід інформації). Також пропонована система дозволяє здійснювати пошук патернів (повторюваних тактичних дій однієї і тієї ж команди впродовж кількох матчів). Робота даної системи поєднує чотири етапи: обчислення на основі вхідних даних метрик, які характеризують дії футбольних команд, генерація за допомогою LLM висновків про застосовувану командою тактику (інсайтів), автоматизована оцінка якості цих інсайтів за схемою «LLM-як-суддя», відкидання інсайтів, які не пройшли валідацію. Оцінку роботи системи здійснено на основі даних, отриманих з відкритого джерела StatsBomb. Продемонстровано адекватність отриманих системою результатів.

Використання мультимодальних LLM для автоматизації процесів оцифрування даних щодо об'єктів культурної спадщини

Т. О. Крамар — 2026-09-23

У статті розглянуто виклики пов'язані з накопиченням неструктурованих описів об’єктів культурної спадщини та недостатньою семантичною інтероперабельністю традиційних систем зберігання метаданих цих об’єктів, що суттєво обмежує доступність культурної спадщини та ефективність процесів її цифровізації. Метою роботи є розробка комплексного підходу до автоматизованого опрацювання неструктурованих музейних архівів із застосуванням мультимодальних великих мовних моделей. Запропонована клієнт-серверна архітектура поєднує технології системного промптингу з класами онтології CIDOC CRM для трансформації статичних описів експонатів у динамічні графи знань. Для гарантування машинної зчитуваності та усунення синтаксичного шуму під час генерації застосовано програмно-алгоритмічний механізм обмеженого декодування на рівні API. Забезпечення наукової достовірності та фактологічної точності реалізовано через впровадження гібридної взаємодії «людина в процесі», де музейний експерт здійснює перевірку розмічених LLM даних в інтерактивному інтерфейсі вебформи. Завершальний етап роботи програмно-алгоритмічного комплексу використовує автоматичне перетворення структурованих JSON-об'єктів на SPARQL-запити для збереження у графовій базі GraphDB із динамічною генерацією унікальних ідентифікаторів. Даний підхід суттєво зменшує витрати ресурсів на ручну каталогізацію, забезпечує структурну чистоту інформації та відкриває можливості для інтеграції оцифрованих музейних об’єктів до міжнародних агрегаторів культурної спадщини

Автоматизація перевірки студентських робіт з ІТ-дисциплін: метод клієнтської взаємодії з великими мовними моделями

Я. І. Чибіряк — 2026-09-23

штучний інтелект, великі мовні моделі, автоматизація оцінювання, браузерне розширення, клієнтська інтеграція, електронні навчальні платформи, промпти, AI-агенти, API-запити

Використання штучного інтелекту для автоматизації тестування програмного забезпечення на етапах життєвого циклу розробки (SDLC): аналітичний огляд

В. О. Чижевич — 2026-09-23

У статті було проведено аналіз і огляд сучасних досліджень та практичних методів застосування штучного інтелекту (ШІ) для автоматизації тестування програмного забезпечення (ПЗ). Предмет аналізу — використання методів машинного навчання (ML), глибокого навчання (DL) та великих мовних моделей (LLM) для автоматизації процесу тестування і перевірки якості на різних етапах життєвого циклу розробки (SDLC), а саме на етапах розробки, тестування, розгортання та підтримки ПЗ. Було детально проаналізовано 37 джерел, пов'язаних з темою роботи. Для кожного з джерел описано і проаналізовано проблему, яка розглядалася, і отримані в ньому результати. Були виділені ключові підходи і методи, зокрема генерація тестів на основі LLM, гібридизація з пошуковим тестуванням (SBST), автоматичне рев’ю коду, передбачення дефектів, інтелектуальна пріоритизація тестів у CI/CD та self-healing автоматизація. Наведено порівняння і кількісні метрики ефективності інструментів, визначено відкриті проблеми в цій області.

Гібридний планувальник промислового виробництва з використанням simpy та генетичного алгоритму

А. А. Шкітов — 2026-09-23

У статті розв’язується завдання планування промислового виробництва за умов змінної тривалості технологічних операцій, відмов обладнання, конфліктів ресурсів та обмеженої місткості виробничих буферів. Запропоновано гібридний планувальник, який поєднує генетичний алгоритм із дискретно-подієвим моделюванням у середовищі SimPy. Генетичний алгоритм здійснює глобальний пошук послідовності виконання операцій і варіантів призначення обладнання, тоді як симуляційна модель відтворює виконання кожного сформованого розкладу з урахуванням черг, простоїв, відмов, інтервалів відновлення та відхилень фактичної тривалості операцій від нормативних значень. Розроблено дворівневе представлення хромосоми, що кодує порядок виконання операцій і вибір альтернативних виробничих ресурсів. На відміну від традиційних схем симуляційної оптимізації, запропонована модель реалізує замкнений цикл зворотного зв’язку, у межах якого SimPy передає подієві показники до еволюційного модуля. Отримані показники використовуються не лише для визначення пристосованості хромосом, а й для адаптивної зміни ймовірності мутації та спрямованого перепризначення операцій на менш завантажене обладнання. Запропоновано робастну процедуру оцінювання розкладів за результатами повторних симуляційних запусків із використанням медіани та медіанного абсолютного відхилення. Експериментальне дослідження проведено для виробничої системи, що містить 30 замовлень, 120 операцій і п’ять груп ресурсів. Порівняння з методами FCFS, SPT та статичним генетичним алгоритмом показало, що у комбінованому сценарії запропонований планувальник скорочує тривалість виробничого циклу на 7,0 %, сумарне запізнення – на 23,7 %, простої обладнання – на 17,8 %, а нерівномірність завантаження – на 27,4 %. Отримані результати підтверджують, що використання подієвого симуляційного зворотного зв’язку підвищує здійсненність, стійкість та операційну ефективність виробничих розкладів

Дослідження ефективності IoT-системи моніторингу та керування освітленням ранніх саджанців

Н. В. Багнюк — 2026-09-24

У статті представлено розроблення та експериментальне дослідження інтелектуальної IoT-системи автоматизованого моніторингу та адаптивного керування освітленням під час вирощування ранніх саджанців. Запропонована система побудована на базі одноплатного комп’ютера Raspberry Pi, цифрового температурного датчика DS18B20, релейного модуля керування світлодіодними фітолампами та вебінтерфейсу моніторингу, реалізованого за допомогою Node-RED Dashboard. Система забезпечує безперервний контроль температури, передавання даних до вебінтерфейсу та автоматичне керування освітленням відповідно до заданого розкладу або команд користувача. Експериментальні дослідження підтвердили стабільну роботу апаратно-програмного комплексу, високу точність моніторингу температури та ефективність дистанційного керування освітленням. Запропоноване рішення є масштабованою платформою для інтелектуального вирощування рослин у домашніх умовах і може бути розширене шляхом інтеграції додаткових сенсорів та алгоритмів прогнозування

Еволюція архітектур цифрових пристроїв множення у базисі алгебри логіки

В. В. Булатецький — 2026-09-24

У сучасній архітектурі обчислювачів операція множення є значно складнішою за додавання. Якщо суматори визначають базову швидкість АЛП, то ефективність пристроїв множення (або Помножувачів) лімітує продуктивність систем у задачах цифрової обробки сигналів, криптографії та штучного інтелекту. Фундаментом для побудови будь-якого цифрового помножувача є апарат алгебри логіки. На рівні логічних вентилів процес множення двійкових чисел традиційно розпадається на два ключові етапи: формування масиву часткових добутків та їхнє подальше каскадне підсумовування. Попри те, що математична суть операції залишається незмінною, існує велика кількість апаратних реалізацій, кожна з яких пропонує власний компроміс між швидкістю роботи, площею на кристалі та споживаною потужністю. У цій роботі розглядається еволюція логічних схем множення: від класичних матричних структур, що мають регулярну, але повільну топологію, до високоефективних деревних структур Воллеса та Дадда. Окрему увагу в дослідженні приділено методам подолання фізичних меж швидкодії комбінаційної логіки. Зокрема, аналізується впровадження бар’єрних регістрів для розбиття критичного шляху проходження сигналу. Метод конвеєризації перетворює статичну схему процедури множення (або Блоку множення) на динамічну «складальну лінію», що дозволяє обробляти нові набори даних у кожному такті, значно підвищуючи пропускну здатність пристрою. Також у роботі аналізуються методи скорочення кількості операцій за допомогою алгоритму Бута та особливості впровадження цих архітектур у сучасні напівпровідникові системи типу FPGA та ASIC. Розглядається сучасний модульний підхід до проектування, який дозволяє мінімізувати енерговитрати в системах на кристалі (SoC). Дослідження цих підходів дозволяє глибше зрозуміти, як за допомогою комбінації логічних елементів та стратегій керування часовими затримками досягається експоненціальне зростання обчислювальної потужності сучасних мікропроцесорних систем.

Розроблення та реалізація мультимодальної інтерпретованої системи «SafePlace» на основі правил для мультимодального об'єднання емоцій

K. O. Гаврилюк — 2026-09-24

У цій статті представлено інтерпретовану систему розпізнавання емоцій, що базується на правилах та інтегрує текст, голос і відео. На відміну від нейромережевих підходів «чорної скрині», запропонований алгоритм злиття використовує явні правила, адаптивне зважування та працює за сталий час O(1). Архітектура системи включає 18 REST API ендпоінтів, JWT-автентифікацію з bcrypt-хешуванням (12 раундів) та нормалізовану базу даних із 9 таблиць. Для валідації використано експериментальний набір даних із 88 повідомлень (44 користувацьких, 44 відповіді AI). Результати підтверджують, що мультимодальний підхід підвищує точність класифікації емоційного стану на 17% порівняно з аналізом лише тексту та досягає виявлення 4 критичних випадків (9,1% від користувацьких повідомлень) без хибних спрацьовувань на цьому наборі. Усі дані, алгоритми та метрики є повністю відтворюваними з відкритої реалізації. Розроблена система призначена для автоматизованого аналізу емоційного забарвлення в інтерактивних комунікаційних платформах і може викорисоовуватись в локальних моделях ШІ

Проектна навчальна діяльність на прикладі створення схеми суматора мікропроцесора в середовищі Logisim

М. Б. Головін — 2026-09-24

У статті представлена навчальна проектна діяльність, як інтегративний інструмент для ефективного формування фахових компетентностей майбутніх бакалаврів інженерів. У середовищі графічного моделювання Logisim запропоновано стереотипну дорожню карту навчального проєкту, представленого у вигляді цілісного ланцюга взаємопов'язаних мініпроєктів, на прикладі поетапної розробки схеми суматора мікропроцесора. У процесі дослідження наочно проілюстровано фундаментальні інженерні принципи: модульність, структурну ієрархічність та масштабованість цифрових схем за допомогою методу послідовного каскадування від базового напівсуматора до багаторозрядного суматора. Демонструються засоби інженерної абстракції, що дозволяють приховувати складність апаратних рішень за рахунок переходу від деталізованого вентильного рівня до компактної блокової репрезентації компонентів. Окрему увагу приділено психолого-педагогічному аспекту. Показано, що специфіка проєктних дій тісно пов'язана з особливостями людського мислення. Розкрито механізми подолання обмежень робочої пам’яті (числа Міллера) через порційність і формування когнітивних абстракцій у довготривалій пам’яті. Описано дві взаємодоповнюючі ментальні стратегії — покрокову низхідну деталізацію та висхідний модульний синтез штучного об'єкта. Автори підкреслюють, що обов'язкова вимога доведення кожного проміжного вузла до повністю працездатного стану є потужним каталізатором когнітивного розвитку студентів. Процес пошуку помилок та інтерактивного налагодження схем забезпечує жорсткий зворотний зв’язок, який безпосередньо тренує причинно-наслідкове, абстрактно-логічне та критичне інженерне мислення, інтегруючи технічні навички у цілісну професійну компетентність.

Оцінювання просторової узгодженості карти машинної значущості та прогнозованої карти людської уваги в системах підтримки прийняття рішень

Г. П. Гоцалюк — 2026-09-24

У статті запропоновано теоретико-методичний підхід до оцінювання відповідності між картою значущості, сформованою методом пояснюваного штучного інтелекту для конкретного прогнозу моделі комп’ютерного зору, та картою прогнозованої людської візуальної уваги. Наголошено, що прогнозована карта не є еквівалентом емпіричних даних про погляд і має бути попередньо валідована за результатами eye tracking у відповідному сценарії спостереження. Для усунення обмежень однієї метрики запропоновано багатокритеріальне оцінювання, що поєднує коефіцієнт кореляції, міру подібності розподілів, дивергенцію Єнсена–Шеннона та, за наявності фіксацій, Normalized Scanpath Saliency і Area Under the ROC Curve. Часткові оцінки нормалізуються та утворюють інтегральний індекс узгодженості з вагами, які мають визначатися на валідаційній вибірці. Індекс запропоновано використовувати не як доказ правильності чи надійності прогнозу, а як додатковий індикатор необхідності перевірки рекомендації користувачем. Сформовано послідовність підготовки карт, обчислення метрик, перевірки граничних випадків і формування інформації для системи підтримки прийняття рішень. Передбачено окреме подання профілю метрик, вихідної впевненості моделі, візуального пояснення та застереження про межі інтерпретації показників.

Механізм миттєвого відкликання прав доступу в децентралізованих системах на основі статусних змін у смарт-контракті

К. С. Григор'єв — 2026-09-24

У статті розглянуто проблему оперативного відкликання прав доступу в децентралізованих інформаційних системах, зокрема тих, що функціонують на основі блокчейн-технологій та смарт-контрактів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості розподілених сервісів, у яких критично важливо забезпечити своєчасне обмеження доступу при зміні стану суб’єкта або виникненні загроз безпеці. Показано, що традиційні підходи до управління доступом, включаючи рольові моделі, списки контролю доступу та токен-орієнтовані механізми, не забезпечують необхідного рівня швидкодії у випадках динамічної зміни стану суб’єкта, що створює ризики несанкціонованого доступу, затримок у реагуванні системи та потенційного порушення цілісності даних. Запропоновано механізм миттєвого відкликання прав доступу, який базується на використанні моделі станів, інтегрованої безпосередньо у смарт-контракт. У межах підходу право доступу визначається динамічно під час кожного запиту на основі поточного стану суб’єкта, що дозволяє уникнути додаткових процедур анулювання дозволів, скоротити кількість транзакцій та знизити навантаження на систему. Розроблено концептуальну модель, архітектуру смарт-контракту та алгоритм функціонування механізму, який забезпечує негайну реакцію системи на зміну стану суб’єкта без необхідності синхронізації або затримок. Проведено аналіз обчислювальної ефективності, який підтверджує зниження витрат ресурсів за рахунок мінімізації кількості транзакцій і спрощення логіки відкликання доступу. Окрему увагу приділено можливості інтеграції механізму в середовища Internet of Things (IoT), кіберфізичні системи та edge-архітектури, де обмежені обчислювальні ресурси та енергоспоживання вимагають оптимізованих і полегшених рішень. Отримані результати демонструють підвищення швидкодії, гнучкості, масштабованості та рівня безпеки у порівнянні з існуючими підходами, що підтверджує доцільність використання запропонованого механізму в сучасних децентралізованих системах різного призначення та рівня критичності

Математична модель оцінки сформованості компетенцій студентів на основі аналізу цифрового сліду

А. М. Десятко — 2026-09-24

У статті розв’язано актуальну науково-прикладну задачу розроблення ймовірнісної математичної моделі оцінювання рівня сформованості компетентностей здобувачів вищої освіти (ВО) на основі аналізу їхнього цифрового сліду (ЦС) в системах управління навчанням (LMS). Зазначено, що в умовах воєнного стану та цифровізації освіти в Україні цифровий слід стає важливим джерелом даних про освітню активність здобувачів ВО. Проаналізовано недоліки класичних методик оцінювання, які сфокусовано на результатах екзаменаційного контролю і не враховують індивідуальні освітні траєкторії впродовж усього періоду навчання в ЗВО. Запропонована модель базується на поданні компетентностей як прихованих тобто латентних станів студента, рівень яких оцінено через спостережувані параметри цифрового сліду за допомогою теореми Байєса. Розроблено математичний апарат, який включає оцінку змін освітньої активності, Min-Max нормалізацію метрик, а також використання логістичної функції для визначення інтегрального рівня компетентності. Також розглянуто аспект виявлення атипової поведінки здобувачів ВО через введення функції аномальності та ентропійної міри, зростання якої сигналізує про хаотизацію навчального процесу та академічні ризики. Дієздатність моделі верифіковано шляхом обчислювального експерименту. Експеримент проведено на базі даних для трьох груп здобувачів – успішних, пасивних, хаотичних двох київьких ЗВО з урахуванням експертних вагових коефіцієнтів для технічного та гуманітарного профілів ЗВО. Результати експерименту підтвердили прийнятну точність моделі. Зокрема, зафіксовано низьку середньоквадратичну похибку MSE у прогнозуванні екзаменаційних балів на основі неперервного аналізу цифрового сліду. Доведено, що застосування моделі дозволить виявляти ризики втрати мотивації та адаптувати освітній процес до специфіки конкретного ЗВО.

Проблематика застосування інтелектуальних програмних систем при створенні контекстно-адаптивних інтерфейсів

О. Я. Дмитрук — 2026-09-24

В даній статті проаналізовано основні принципи створення контекстно-адаптивних інтерфейсів, який передбачає використання адаптивних сіток. Також розглянуто переваги із застосування сучасних напрямків для розвитку адаптивних інтерфейсів на основі штучного інтелекту. Окреслено окремі напрямки, які послугували основою для встановлення проблематики застосування інтелектуальних програмних систем при створенні інтерфейсів. Наведено схему життєвого циклу створення контектно-адаптивного інтерфейсу. Зазначені зміни, яких зазнає життєвий цикл створення інтерфейсів після застосування інтелектуальних програмних систем на усіх етапах. Наведена схема нового циклу. Основний фокус роботи наведено на виділення проблем, з якими зустрінуться користувачі та розробники після інтегрування інтелектуальних систем у створення контекстно-адаптивних інтерфейсів, з використанням певного контексту, як приклад. Створено таблицю, до нової схеми життєвого циклу, у якій наведено ряд недоліків, з якими потрібно буде мати справу після застосування інтелектуальних програмних систем. Висунуто прогнози та можливі варіанти використання інтелектуальних систем при створенні інтерфейсів, для кращого сприйняття користувачами змін у використанні програм з контекстно-адаптивними можливостями інтерфейсів. Визначено оптимальних підхід для створення зручного продукту, який дозволить користувачам та розробникам мати більший вплив на вдосконалення інтерфейсу, а також дозволить знизити ризик та значимість помилок при застосуванні інтелектуальних програмних систем під час створення контекстно-адаптивних інтерфейсів.

Еволюція реалізації моделі Акторів у розподілених системах: систематичний документарний огляд та мультикритеріальне порівняння Erlang, Akka, Orleans та Proto.Actor

О. І. Дубинський — 2026-09-24

У статті здійснено систематизований порівняльний аналіз чотирьох провідних фреймворків реалізації моделі Акторів - Erlang/OTP, Akka, Microsoft Orleans та Proto.Actor - у п'яти ключових архітектурних вимірах: управління життєвим циклом актора, топологія кластера та механізми виявлення вузлів, серіалізація повідомлень і міжвузлова комунікація, стратегії керування станом і персистентності, а також модель конкурентності та організація поштових скриньок (mailboxes). Робота побудована як документарний огляд із мультикритеріальним аналізом рішень (MCDA): кожен критерій прив'язано до документованої властивості фреймворку, оцінено за п'ятибальною порядковою шкалою та підсумовано за рівними й сценарними вагами. Показано, що за п'ятдесят років еволюції модель Акторів, запропонована К. Хьюіттом у 1973 році, розділилася на два архітектурно протилежні табори: класичні актори з явним керуванням життєвим циклом (Erlang, Akka, Proto.Actor) та віртуальні актори з неявним, платформо-керованим життєвим циклом (Orleans, Dapr). Виявлено три ключові точки еволюції: перехід від монолітного виявлення вузлів до externalized coordination (Consul, etcd); від нативної серіалізації до крос-платформових форматів на базі gRPC/Protobuf; від ручної персистентності до декларативної. Запропоновано матрицю вибору фреймворку з десяти критеріїв із декларативним деревом рішень та розглянуто аспекти спостережуваності та безпеки. Результати можуть бути використані при проектуванні нових розподілених систем та аудиті існуючих. Наукова новизна полягає в систематизації внутрішніх механізмів акторних фреймворків у порівняльному вимірі, який дотепер був відсутній у літературі

Розробка методу підвищення завадостійкості BLE системи зв'язку на основі стрибкоподібної зміни частоти

І. І. Ентін — 2026-09-24

Об’єктом дослідження є методи стрибкоподібної перебудови частоти (frequency hopping) у бездротових мережах Bluetooth Low Energy (BLE), зокрема порівняння традиційних випадкових, адаптивних, хаотичних та запропонованого оптимізованого хаотичного алгоритму. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю мінімізації перешкод у спектрі, забезпечення надійного зв’язку між вузлами BLE та сумісності з Wi-Fi сигналами в умовах високого рівня шумів. У роботі розглядаються різні алгоритми частотного перестрибування, включно з класичними псевдовипадковими генераторами, логістичною картою як простим хаотичним генератором та оптимізацією параметра оновлення для зменшення перешкод і виключення самоінтерференції. Запропонований метод здатен адаптуватися до змін у радіочастотному середовищі, забезпечуючи високу якість зв’язку та безпеку передачі. Основні результати включають моделювання впливу різних алгоритмів на коефіцієнт перешкод та успішність підключення вузлів BLE в умовах співіснування з Wi-Fi сигналами. Запропонований оптимізований хаотичний метод демонструє найкраще співвідношення між зменшенням перешкод, високою ефективністю підключення та мінімальними часовими затратами на вибір каналу порівняно з іншими методами. Визначено також особливості обчислювальної складності різних генераторів псевдовипадкових чисел, зокрема Мерсенн-Твістера та логістичної карти. Інноваційність підходу полягає у використанні теорії хаосу для генерації адаптивних, непередбачуваних послідовностей частотних стрибків із оптимізацією параметрів, що дозволяє зменшити взаємні перешкоди між BLE-вузлами і підвищити сумісність із Wi-Fi.

Оцінка структурної ефективності ансамблів різноенергетичних складних сигналів надширокосмугових систем множинного доступу з кодовим розділенням

О. С. Жученко — 2026-09-24

Вибір ансамблів різноенергетичних складних сигналів для надширокосмугових систем множинного доступу з кодовим розділенням потребує оцінювання їх структурної ефективності з урахуванням завад множинного доступу. Точне порівняння на основі індивідуальних енергій завад потребує розрахунків для кожного користувача, що зумовлює квадратичну обчислювальну складність зі збільшенням об’єму ансамблю. У роботі запропоновано показник структурної ефективності, визначений як добуток структурного еквівалентного об’єму ансамблю та квадрата максимального значення взаємної кореляції в ансамблі. На основі цього показника розроблено метод порівняння та ранжування ансамблів різноенергетичних складних сигналів різного об’єму без обчислення індивідуальних енергій завад множинного доступу. Запропонований метод оцінено шляхом порівняння з найбільшим значенням індивідуальної нормованої енергії завад множинного доступу та нормованим енергетично-зваженим функціоналом загальної квадратичної кореляції. Для ансамблів однакового об’єму обидва методи демонструють практично повний збіг із результатами порівняння за індивідуальними завадами. Для ансамблів різного об’єму запропонований показник значно частіше узгоджується з результатами еталонного порівняння, ніж нормований енергетично-зважений функціонал загальної квадратичної кореляції. Запропонований метод має лінійну обчислювальну складність порівняно з квадратичною складністю обох еталонних підходів. Результати підтверджують, що структурний еквівалентний об’єм у поєднанні з максимальним значенням взаємної кореляції забезпечує ефективний консервативний показник для порівняння, ранжування та вибору ансамблів різноенергетичних складних сигналів.

Інтелектуальний метод вибору засобів захисту інформації в розподілених інформаційних системах на основі багатокритеріальної оптимізації та теорії ігор.

Ю. В. Костюк — 2026-09-24

У статті розроблено інтелектуальний метод вибору засобів захисту інформації в розподілених інформаційних системах на основі багатокритеріальної оптимізації та теорії ігор. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості кіберзагроз, ускладненням архітектури розподілених систем та необхідністю адаптивного керування засобами кіберзахисту в умовах динамічного мережевого середовища. Показано, що традиційні методи вибору засобів захисту інформації орієнтовані переважно на статичні критерії оцінювання та недостатньо враховують поведінку порушника, взаємозалежність компонентів системи й ризики кіберзагроз. У роботі проведено аналіз попередніх досліджень у сфері кіберзахисту розподілених інформаційних систем, багатокритеріальної оптимізації, теорії ігор та моделей стратегічної протидії. Визначено недоліки існуючих підходів, серед яких недостатня адаптивність, неврахування невизначеності параметрів кіберсередовища та відсутність комплексного механізму вибору засобів захисту інформації. Запропонований метод базується на поєднанні математичного апарату багатокритеріальної оптимізації, ігрових моделей та оцінювання ризику кіберзагроз. У статті сформовано модель стратегічної взаємодії між системою кіберзахисту та порушником, побудовано функцію виграшу сторін і розроблено інтегральний критерій оцінювання ефективності засобів захисту інформації. Розроблено архітектуру інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень, яка включає модулі моніторингу мережевого середовища, аналізу кіберзагроз, оцінювання ризику та формування стратегій захисту. Проведене експериментальне моделювання підтвердило ефективність запропонованого методу щодо зниження очікуваних втрат від кібератак, скорочення часу реагування на інциденти безпеки та підвищення адаптивності системи кіберзахисту. Результати підтвердили ефективність методу для захисту розподілених інформаційних систем і мереж

Масштабоване виявлення аномалій у великих потоках мережевих даних на основі динамічних графів і спектральних характеристик

C. М. Костючко — 2026-09-24

У статті запропоновано метод масштабованого виявлення аномалій у потоках мережевих даних на основі динамічних графів, графових скетчів і спектральних характеристик. Мережеву телеметрію подано як потік ребер, а стан графа – у вигляді матриці скетчу з експоненційним згасанням ваг. Для виявлення структурних змін використано індекс гладкості, що обчислюється без повного спектрального розкладання та забезпечує сталий обсяг пам’яті. Експерименти на синтетичних потоках засвідчили ефективність методу для короткочасних аномалій типу «зірка», однак виявили обмежену чутливість до низькоінтенсивного сканування. Встановлено залежність якості детектування від розміру скетчу, коефіцієнта згасання та тривалості вікна спостереження. Подальші дослідження передбачають побудову ансамблю потокових критеріїв і перевірку методу на реальній телеметрії IPFIX.

Виявлення помилкової класифікації та шахрайства в митних деклараціях із використанням мовних моделей.

C. М. Крупа — 2026-09-24

У дослідженні досліджується застосування моделей великих мов програмування для виявлення неправильної класифікації товарів та потенційного шахрайства в митних деклараціях в умовах швидкозростаючих обсягів міжнародної торгівлі та активної цифровізації митних процедур. Обґрунтовано обмеження традиційних підходів, заснованих на правилах та експертних підходах, оскільки вони виявляються недостатньо ефективними при роботі з неструктурованими текстовими даними, зокрема з описами товарів у вільній формі, які часто містять неоднозначності, скорочення або помилки. Запропоновано новий підхід, заснований на семантичному аналізі текстових описів з використанням векторних представлень та розрахунку косинусної подібності між описом товару та відповідним кодом Гармонізованої системи. Це дозволяє точніше враховувати контекст і значення, зменшуючи вплив людського фактора та покращуючи узгодженість класифікації. Крім того, реалізовано механізм виявлення аномалій на основі адаптивних порогових значень, що враховують історичні дані, частоту помилок та специфіку категорій товарів, а також інтеграцію додаткових факторів ризику, таких як країна походження, митна вартість, тип вантажу та моделі поведінки декларанта. Запропонований підхід також підтримує автоматичне оновлення моделі на основі нових даних, забезпечуючи адаптивність до змін у митних правилах та номенклатурі товарів. Експериментальна оцінка на реальних даних підтверджує підвищення точності митного контролю, ефективне виявлення невідповідностей та зменшення помилок у декларуванні. Результати демонструють практичну доцільність впровадження запропонованого підходу в митних інформаційних системах, а також його масштабованість, гнучкість та здатність інтегруватися з існуючими цифровими рішеннями

Інформаційно-технологічна екосистема: концептуальна модель та закономірності розвитку

Н. Е. Кунанець — 2026-09-24

Статтю присвячено розробленню концептуальної моделі інформаційно-технологічної екосистеми, що відображає закономірності взаємодії її структурних компонентів у процесі трансформації даних в інформацію, знання, інформаційну цінність та практичні результати. Проаналізовано сучасні підходи до організації та опрацювання даних і встановлено, що наявні концепції переважно описують окремі аспекти функціонування інформаційних систем, не формуючи цілісної моделі причинно-наслідкових зв’язків між властивостями даних, технологічною інфраструктурою, процесами опрацювання, аналітичними механізмами та підтримкою прийняття рішень. Запропоновано концептуальну модель, у якій фундаментальні властивості даних визначають вимоги до технологічної інфраструктури, технологічні компоненти забезпечують їх реалізацію, а процеси опрацювання формують послідовну якісну трансформацію інформаційного ресурсу. Обґрунтовано закономірності формування технологічних компонентів, трансформації даних в інформацію та знання, формування інформаційної цінності й безперервної еволюції інформаційно-технологічної екосистеми. Показано, що реалізація рішень породжує нові дані та започатковує наступний цикл її функціонування. Наукова новизна полягає в інтегруванні зазначених процесів у єдину причинно-наслідкову модель. Практичне значення результатів визначається можливістю використання моделі як методологічної основи для дослідження, проєктування та розвитку інформаційно-технологічних платформ, систем штучного інтелекту, цифрових двійників, платформ розумного міста та інших складних інформаційних середовищ

Розробка та порівняльний аналіз моделей прогнозування газоспоживання на основі багатошарового персептрона з різними наборами вхідних ознак

Я. В. Литвиненко — 2026-09-24

У роботі досліджено застосування багатошарового персептрона для короткострокового прогнозування споживання природного газу з дискретністю 3 години на повному річному тестовому інтервалі. Сформовано п’ять послідовно розширених моделей MLP, у яких вхідний простір доповнювався метеорологічними, циклічними часовими, лаговими, ковзними та різницевими ознаками. Для навчання і вибору конфігурації використано дані 2007-2018 років, а 2920 спостережень 2019 року зарезервовано для незалежного тестування. Застосовано хронологічний поділ даних, стандартизацію та формування авторегресійних характеристик без витоку цільової інформації. Якість моделей оцінено за R², MAE, RMSE, MAPE та WAPE. Найвищу точність забезпечила модель MLP-5 з розширеною системою авторегресійних ознак. Для визначення внеску окремих предикторів використано permutation importance, що дало змогу оцінити роль різних груп ознак у формуванні прогнозу

Верифіковане підтвердження професійного навчання державних службовців, зокрема горизонтального, з інваріантом забезпеченості кредитів

Ю. А. Лук’янчук — 2026-09-24

Верифіковане підтвердження професійного навчання державних службовців, зокрема горизонтального, з інваріантом забезпеченості кредитів. Безперервне професійне навчання державних службовців є законодавчо визначеною умовою підтримання їхньої кваліфікації та засвідчується накопиченням кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи за пройдені освітні заходи. Достовірність такого підтвердження безпосередньо впливає на якість державного управління, проте у наявній практиці кредити нараховуються переважно за фактом участі та підтверджуються сертифікатами надавачів послуг із переважно ручною перевіркою, що допускає недостовірне підтвердження; ще складнішою є верифікація горизонтального (взаємного) навчання, яке за визначенням не має зовнішнього надавача. Потреба у такому способі підтвердження постала з практики авторів, які проводять навчання державних службовців різних рівнів і регіонів України. У роботі запропоновано модель верифікованого підтвердження, у якій кожен нарахований кредит підтверджується через офіційну інформаційну систему як довірене джерело-запис і зараховується з дотриманням інваріанта забезпеченості: сукупний обсяг нарахованих кредитів точно відповідає історії верифікованих подій за відрахуванням анулювань. Описано взаємодію з наявними реєстрами, канали підтвердження та спосіб верифікованого підтвердження горизонтального навчання через фіксацію події уповноваженою особою. Додатково наведено формальну логіко-математичну специфікацію інваріанта забезпеченості, діаграми взаємодії та схеми даних, специфікацію API з алгоритмами обробки транзакцій для автоматичного й ручного каналів верифікації, а також первинне експериментальне оцінювання продуктивності за масштабування порівняно з ручним обліком. Показано, що модель підвищує достовірність підтвердження кваліфікації, забезпечує масштабовану перевірку та прозорість обліку, доповнюючи наявну систему без докорінної перебудови.

Моделювання інтелектуальної системи виявлення громадської думки на основі методу доменно-орієнтованих семантичних структур DO-SPO

В. В. Никитюк — 2026-09-24

Статтю присвячено розв’язанню задачі оптимізації машинного навчання для систем виявлення громадської думки в умовах дефіциту маркованих корпусів даних для української мови. Автороми розроблено метод доменно-орієнтованого синтезу даних (DO-SPO), який базується на ієрархічному структуруванні семантичних трійок у межах 19 стратегічних доменів, що дозволяє подолати ефекти «семантичної інверсії» та синтаксичного перенавчання моделей. Експериментальна верифікація з використанням архітектури Bi-LSTM на корпусі обсягом 200 000 одиниць продемонструвала значний приріст ефективності: точність тематичного розпізнавання зросла до 98%, а аналізу тональності — до 95%. Впровадження методу забезпечило повне усунення помилок полярності сентименту та високу стійкість класифікаторів до інформаційного шуму, що підтверджує готовність системи до практичної експлуатації у конвеєрах моніторингу суспільно-політичного дискурсу

Експериментальне оцінювання програмних засобів автоматизованої візуалізації даних

Ю. С. Повстяна — 2026-09-24

У статті представлено результати експериментального оцінювання сучасних програмних засобів автоматизованої візуалізації даних. Метою дослідження є визначення доцільності застосування бібліотек Matplotlib, Plotly, Bokeh та Altair у різних сценаріях оброблення і графічного подання структурованих даних. Для порівняння сформовано дев’ять тестових сценаріїв, що охоплювали лінійні, точкові та стовпчикові діаграми, а також набори різного обсягу і структури. Експеримент передбачав десятикратне повторення кожного вимірювання. Оцінювання здійснювалося за часом формування візуалізації, піковим обсягом додаткових Python-алокацій, розміром вихідного артефакту, рівнем інтерактивності, підтримуваними форматами та складністю програмної реалізації. Встановлено, що Plotly забезпечує найвищу швидкість створення інтерактивних графіків для великих числових наборів, Matplotlib формує найкомпактніші статичні файли, Bokeh демонструє збалансоване поєднання продуктивності та інтерактивності, а Altair є ефективною для декларативного створення типових діаграм невеликого й середнього обсягу. Доведено, що універсально найкращого засобу не існує, а його вибір має визначатися структурою даних, вимогами до результату та умовами використання. Окремо встановлено, що зі збільшенням кількості записів зростають час серіалізації та розмір інтерактивних HTML-артефактів, тому для великих таблиць доцільно попередньо застосовувати агрегацію, фільтрацію або вибіркове подання даних користувачеві у браузері. Практичне значення результатів полягає у формуванні рекомендацій щодо вибору бібліотеки для наукової графіки, інтерактивної аналітики та вебзастосунків. Запропонована методика забезпечує відтворюваність експерименту та може бути використана для подальшого оцінювання інших засобів візуалізації

Програмне моделювання та оптимізація алгоритмів часткового оновлення E-Ink дисплеїв

К. О. Радченко — 2026-09-24

У статті досліджується фундаментальна проблема візуальних артефактів (ghosting) під час часткового оновлення електрофоретичних дисплеїв (E-Ink). Для вирішення цієї проблеми розроблено спеціалізований програмний симулятор, який на глибокому математичному рівні моделює процеси накопичення залишкового заряду, інерційності мікрочастинок та деградації зображення з часом. Запропоновано та детально досліджено три парадигми оновлення екрана: наївне часткове оновлення (базовий підхід без компенсації), порогове повне оновлення на основі динамічного розрахунку середньоквадратичної помилки (MSE) та інноваційне розумне локальне спалахування (Smart Regional Flash), орієнтоване на мінімізацію площі інверсії. За допомогою довготривалої симуляції годинникового таймера протягом однієї години змодельованого часу було об’єктивно оцінено ефективність кожного з алгоритмів за строгими метриками: MSE, індексом структурної подібності (SSIM) та сукупними витратами енергії. Результати експериментів переконливо доводять, що алгоритм розумного локального спалахування забезпечує найкращий баланс між ідеальною якістю зображення (SSIM ≈ 1.0) та високою енергоефективністю. Запропонований метод зводить до мінімуму візуальне та когнітивне навантаження на користувача, що є критично важливим для фонових інформаційних пристроїв.

Прогнозування ефективності заходів реагування на ризики в проєктах розробки програмного забезпечення

П. О. Рикун — 2026-09-24

У статті розглянуто наукову проблему переходу від традиційного виявлення та оцінювання ризиків програмних проєктів до прогнозного обґрунтування управлінських рішень. Дослідження має аналітичний характер і спирається на опубліковані результати робіт, присвячених управлінню ризиками життєвого циклу програмного забезпечення, прогнозуванню ризиків за історичними даними, застосуванню байєсівських мереж та методів машинного навчання. Показано, що наявні дослідження підтверджують доцільність використання контексту проєкту, історій завершених проєктів, взаємозв’язків між факторами ризику та прогнозних моделей для підтримки прийняття рішень. Водночас проаналізовані праці переважно зосереджені на ідентифікації, оцінюванні або прогнозуванні ризику та результатів проєкту, а не на безпосередньому прогнозуванні результативності конкретного заходу реагування. На цій основі обґрунтовано постановку подальшого дослідження, у якому об’єктом прогнозування має бути ефективність обраного способу реагування з урахуванням характеристик ризику, контексту програмного проєкту та історичних результатів. Запропоновано концептуальну послідовність такого дослідження: формування контексту проєкту, опис ризику, фіксація заходу реагування, визначення фактичного результату та навчання прогнозної моделі на накопичених спостереженнях. Визначено основні вимоги до подальшої емпіричної перевірки запропонованого напряму дослідження.

Інтелектуальні методи автономної навігації та колективного управління розподіленими системами в mesh-мережах

Є. О. Степанов — 2026-09-24

Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі розподілених кіберфізичних систем, безпілотних платформ та автономних агентів. Їх функціонування потребує надійної навігації, адаптивного обміну даними та узгодженого прийняття рішень у динамічних середовищах. Особливого значення набуває використання Mesh-мереж, що забезпечують децентралізовану взаємодію між вузлами та підвищують стійкість системи до відмов окремих елементів. Метою дослідження є аналіз та узагальнення інтелектуальних методів автономної навігації й колективного управління розподіленими системами в Mesh-мережах, а також визначення перспектив їх практичного застосування. Для досягнення поставленої мети використано методи системного аналізу, порівняльного оцінювання алгоритмів штучного інтелекту, багатоагентного управління та децентралізованої маршрутизації даних. У результаті дослідження визначено особливості застосування методів машинного навчання, підкріплювального навчання та колективного прийняття рішень для забезпечення автономної навігації мобільних агентів у розподіленому інформаційному середовищі. Встановлено, що поєднання інтелектуальних алгоритмів із самоорганізованою архітектурою Mesh-мереж сприяє підвищенню адаптивності, масштабованості та надійності функціонування розподілених систем. Обґрунтовано доцільність використання багатоагентних підходів для координації дій автономних вузлів в умовах обмеженості ресурсів і змінної топології мережі. Наукова новизна роботи полягає в комплексному узагальненні сучасних підходів до інтеграції інтелектуальних методів навігації та колективного управління в Mesh-мережах. Практична значущість результатів пов’язана з можливістю їх використання під час розроблення безпілотних систем, робототехнічних комплексів, мереж сенсорного моніторингу та інших розподілених інформаційно-керуючих систем. Подальші дослідження доцільно спрямувати на вдосконалення механізмів адаптивної взаємодії агентів і підвищення ефективності прийняття рішень у складних мережевих середовищах.

Аналіз підходів розробки програмних нейроінтерфейсів у задачах класифікації моторних уявлень верхніх кінцівок

О. А. Пастух — 2026-09-24

У статті проведено аналіз сучасних підходів до побудови програмних нейроінтерфейсів для задач класифікації ЕЕГ-сигналів моторних уявлень верхніх кінцівок. Актуальність дослідження зумовлена зростанням потреби у створенні програмних нейроінтерфейсів, здатних працювати в режимі, наближеному до реального часу, адаптуватися до міжсуб’єктної варіативності та функціонувати в умовах обмежених обчислювальних ресурсів. У роботі проаналізовано основні етапи обробки ЕЕГ-сигналів, зокрема реєстрацію сигналів, попередню обробку, виділення ознак, класифікацію та інтерпретацію результатів. Розглянуто сучасні моделі машинного та глибокого навчання, а також підходи до побудови програмних нейроінтерфейсів із використанням хмарних і розподілених обчислень. Окрему увагу приділено можливостям використання AutoML-підходів для автоматизації побудови систем класифікації ЕЕГ-сигналів. У результаті аналізу визначено основні обмеження сучасних рішень, серед яких міжсуб’єктна варіативність, складність узагальнення моделей, залежність результатів від попередньої обробки сигналів, недостатня інтеграція компонентів системи та обмежена підтримка роботи в режимі реального часу. Узагальнено ключові вимоги до перспективних програмних нейроінтерфейсів, зокрема модульність архітектури, підтримку розподілених обчислень, адаптивність моделей та забезпечення відтворюваності експериментів. Отримані результати можуть бути використані як основа для подальшого проєктування адаптивних систем аналізу ЕЕГ-сигналів і EEG-орієнтованих програмних нейроінтерфейсів.

Імплементація технології автоматизованої побудови та оптимізації конвеєрів програмних компонентів для класифікації ЕЕГ-сигналів

І. М. Стефанишин — 2026-09-24

У статті запропоновано імплементацію технології автоматизованої побудови та оптимізації конвеєрів програмних компонентів класифікації електроенцефалографічних (ЕЕГ) сигналів. Актуальність практичного застосування такої технології зумовлена тим, що в існуючих підходах побудова конвеєрів програмних компонентів переважно виконується емпірично або зосереджується на окремих алгоритмах, тоді як формалізоване задання допустимих конфігурацій, контроль їхньої коректності, обчислення, порівняння та оптимізація залишаються недостатньо реалізованими на рівні цілісної програмної системи. Метою роботи є програмна реалізація технології, що забезпечує автоматизовану побудову, обчислення, оцінювання та оптимізацію конвеєрів програмних компонентів класифікації ЕЕГ-сигналів. У статті конвеєр програмних компонентів подано у вигляді деревовидної орієнтованої графової структури. Для реалізації запропонованої технології сформовано функціональні та нефункціональні вимоги, обґрунтовано архітектурні рішення, визначено основні модулі програмної системи та описано її інфраструктуру. Програмна система реалізує повний технологічний цикл: створення експерименту, завантаження ЕЕГ-даних, побудову деревовидної орієнтованої графової структури, налаштування параметрів обчислення й оптимізації, виконання локальних і хмарних обчислень, запуск оптимізації та подання результатів. Оптимізація передбачає багатокритеріальне оцінювання конвеєрів програмних компонентів за точністю, F1-мірою, площею під ROC-кривою та нормалізованим часом обробки одного зразка з урахуванням вагових коефіцієнтів. Якість програмної реалізації підтверджено автоматизованим тестуванням десктопного застосунку, сервера, скрипта обчислень і скрипта оптимізації. Експериментальну верифікацію виконано на реальних ЕЕГ-даних моторної активності пальців верхніх кінцівок. Одержані результати підтвердили практичну придатність запропонованої технології та реалізованої програмної системи.

Багатокритерійна модель інтеграції розподілених систем у хмарні сервіси

C. О. Федотов — 2026-09-24

У рамках даного дослідження запропоновано багатокритеріальну оптимізаційну модель інтеграції систем розподіленої обробки інформації у хмарні сервіси, яка враховує часові залежності та фактори ризику і відрізняється від існуючих аналогів тим, що, окрім традиційних критеріїв, таких як бізнес-ефективність, фінансові витрати та технічні пріоритети, до моделі були введені часові залежності та ризики, що дозволяє точніше відображати динаміку процесів інтеграції та мінімізувати потенційні негативні наслідки. У рамках обчислювальних експериментів підтверджено, що викладена в роботі модель результативно вирішує задачу багатокритеріальної оптимізації, враховуючи суперечливі цілі, зокрема максимізацію бізнес-ефективності, мінімізацію фінансових витрат та управління ризиками. Акцент було зроблено на врахуванні часових залежностей, таких як швидкість адаптації системи до хмарної інфраструктури (параметр α) та темп накопичення економічної вигоди (параметр β), що в кінцевому підсумку підвищило точність моделювання, надаючи особам, які приймають рішення, можливість більш реалістично оцінювати динаміку інтеграції розподіленої обробки інформації в хмарні сервіси та перспективи впровадження нових технологій розподіленої обробки інформації в хмарні сервіси. Розроблена модель була реалізована на мові Python на основі застосування методу NSGA-II, обраного завдяки його здатності ефективно працювати з багатокритеріальними задачами, враховувати обмеження та знаходити рішення на Парето-фронті. Застосування цього методу дозволяє забезпечити рівномірний розподіл рішень у просторі критеріїв, що є релевантним для задач, пов’язаних з інтеграцією розподіленої обробки інформації в хмарні сервіси, які апріорі передбачають необхідність враховувати множину суперечливих цілей. Врахування факторів, таких як швидкість адаптації та темп накопичення економічної вигоди, дозволить точніше прогнозувати результати інтеграції та мінімізувати ризики, пов’язані з переходом на хмарні технології. Особливістю моделі є її орієнтованість на практичне застосування в умовах реального бізнесу, що робить її особливо затребуваною для торговельних компаній, де швидкість обробки даних і доступність ресурсів безпосередньо впливають на задоволеність клієнтів та прибуток.

Блокчейн-алгоритм розподіленої валідації для захищеного збереження та передавання даних

К. Ю. Федчун — 2026-09-24

У статті розглянуто проблему безпечного збереження та передачі даних у розподілених інформаційних системах. Обґрунтовано актуальність використання технології блокчейн як основи для побудови децентралізованих систем, здатних гарантувати цілісність, достовірність і незмінність інформації без застосування централізованих органів керування. Метою роботи є розроблення блокчейн-алгоритму для побудови надійної системи онлайн-збереження та передачі даних із використанням механізмів розподіленої валідації та алгоритму консенсусу. Запропонований алгоритм базується на багаторівневій процедурі обробки інформаційних транзакцій, що включає локальну перевірку, розподілену валідацію, колективне підтвердження транзакцій, формування нового блоку за алгоритмом Proof of Work та синхронізацію вузлів мережі. Особливістю алгоритму є реалізація дворівневого механізму підтвердження транзакцій до запуску процедури консенсусу, що дозволяє підвищити достовірність даних, зменшити навантаження на механізм майнінгу та підвищити продуктивність системи. Практичну реалізацію алгоритму виконано у вигляді програмного комплексу з відкритою архітектурою на основі Python, Flask, REST API та WebSocket. Для апробації розробленого рішення створено експериментальну платформу електронного онлайн-голосування, яка підтвердила працездатність запропонованого алгоритму. Отримані результати демонструють можливість використання розробленого алгоритму як універсальної основи для побудови захищених розподілених інформаційних систем різного призначення, що потребують високого рівня безпеки, цілісності та надійності збереження і передачі даних

Детекція обʼєктів на основі синтетичних даних: порівняльна оцінка впливу аугментацій та архітектури детектора

Б. С. Фітель — 2026-09-24

Робота присвячена дослідженню можливості підвищення якості роботи детекторів обʼєктів, навчених в умовах повної відсутності реальних зображень у тренувальному датасеті. Основна мета полягає у визначенні того, чи здатні аугментації, що імітують артефакти реальних камер, скорочувати розрив між синтетичними та реальними даними і покращувати показники детекції на реальних зображеннях. Для формування навчального датасету використано Blender - безкоштовний інструмент тривимірного моделювання з вбудованою підтримкою Python-скриптів, що дозволяє процедурно генерувати фотореалістичні сцени з автоматичною розміткою обʼєктів. Датасет формувався у трьох варіаціях: без аугментацій, з аугментаціями на тренувальних і валідаційних зображеннях, а також виключно з аугментаціями валідаційних зображень. До аугментацій належать: шум сенсора, JPEG-артефакти, розмиття руху та розфокусування, хроматична аберація, віньєтування та зсув експозиції. Тренування виконувалось на платформі Google Colab на датасеті з 5000 зображень із використанням бібліотек Ultralytics та Torchvision для декількох архітектур детекторів: YOLOv11, YOLOv11-Seg, Faster R-CNN та Mask R-CNN. Отримані моделі тестувались на трьох незалежних датасетах реальних зображень з ручною розміткою. Найкращий результат на реальних даних - mAP50 0.600 (YOLOv11, test1); застосування аугментацій підвищує mAP50 Faster R-CNN у 4 рази при низькій роздільній здатності (0.118 vs 0.506 на test3). Результати демонструють вплив вибору аугментаційної стратегії та архітектури детектора на якість детекції в умовах domain gap між синтетичними та реальними даними.

Аналіз ефективності стратегій секціонування таблиць та індексування при обробці даних у MYSQL

В. І. Шиян — 2026-09-24

У роботі представлено результати експериментального дослідження та порівняльного аналізу методів горизонтального масштабування реляційних баз даних на прикладі MySQL 8.0. В межах роботи виконано комплексний аналіз архітектурних особливостей організації даних та розглянуто технічні вимоги щодо формування складених первинних ключів (Composite Primary Keys) у секціонованих структурах, що є критичним аспектом забезпечення цілісності даних. Особливу увагу приділено практичній реалізації широкого спектра індексних стратегій – від простих індексів за окремими полями до складних композитних структур, покликаних забезпечити високу селективність вибірок. Методологія дослідження базувалася на серії контрольних тестів на масиві даних обсягом 5 мільйонів записів. Для оцінювання ефективності використано плани виконання запитів (EXPLAIN) та вимірювання реального часу відгуку системи. Результати дослідження свідчать, що використання секціонування за діапазонами (Range) у поєднанні з механізмом Partition Pruning дозволяє обмежити область пошуку до 10% від загального обсягу даних навіть без додаткового індексування. Проте найвищу ефективність продемонструвала синергія діапазонного секціонування та вторинних індексів, що дозволило досягти 60-кратного зменшення обсягу сканованих даних та прискорення обробки запитів у 2,8 рази порівняно з базовою конфігурацією. Виявлено специфічні ризики деградації продуктивності при виконанні агрегатних операцій на List-секціях без належної фільтрації, що підтверджує критичну необхідність узгодження структури SQL-запитів із фізичною організацією даних. Доведено, що хеш-секціонування забезпечує найбільш рівномірний розподіл навантаження та стабільну швидкодію складних JOIN-операцій. Практична цінність роботи полягає у розробці рекомендацій щодо вибору стратегій оптимізації для систем із великими обсягами транзакційних даних.

Механізми динамічного контролю доступу в безсерверних середовищах для підвищення безпеки

М. С. Чухрій — 2026-09-24

У сучасному цифровому середовищі безсерверні обчислення стали ключовим інструментом для масштабованої обробки даних, проте вони створюють специфічні виклики для безпеки через свою ефемерну та динамічну природу. Традиційні моделі контролю доступу, що базуються на статичних ролях, часто виявляються недостатніми для захисту короткоживучих функцій, що взаємодіють із конфіденційними ресурсами. У статті проведено огляд сучасних механізмів динамічного контролю доступу, включно з атрибутивним керуванням та концепцією Policy as Code. Проаналізовано їх призначення, переваги та обмеження з позиції практичного застосування в хмарних інфраструктурах, таких як AWS, Google Cloud та Azure. Окрему увагу приділено адаптивним політикам, що базуються на аналізі контексту реального часу та оцінці ризиків. Додатково у роботі описано архітектурні особливості безсерверних середовищ, на яких виникає потреба у впровадженні дрібнозернистого захисту, а також розглянуто роль автоматизації комплаєнсу. У межах дослідження розглянуто наукові публікації щодо безпеки мікросервісів, ефективності адаптивних моделей безпеки та концепції Zero Trust у хмарних обчисленнях. Проведений аналіз може слугувати орієнтиром для хмарних архітекторів та спеціалістів із кібербезпеки під час проектування захищених систем, що потребують високого рівня ізоляції та гнучкості. Запропоновані підходи дозволяють мінімізувати поверхню атаки й можуть бути корисними у розвитку стратегій захисту сучасних хмарних застосунків.

Дослідження та вирішення проблеми багатофункціонального цифрового тюнера-камертона

К. М. Харчук — 2026-09-24

У статті розглянуто дослідження портативного багатофункціонального цифрового тюнера-камертона для музичного навчання, який у межах єдиного приладу поєднує сім автономних функцій: синтез еталонних тонів, цифровий тюнер, розпізнавання акордів, арпеджіатор, вокальні розспівки, диктофон та семплер. Розкрито проблему відсутності єдиного доступного рішення, здатного одночасно забезпечувати синтез еталонних тонів, налаштування інструментів, розпізнавання акордів, виконання вокальних вправ та звукозапис. Запропоновано розподілену апаратну архітектуру з розділенням обчислювального навантаження: цифровий синтез і обробку сигналів покладено на мікроконтролер STM32 із модулем обчислень з рухомою комою, а бездротову трансляцію аудіо за профілем Bluetooth A2DP реалізовано через ESP32. Описано реалізацію адитивного синтезу звуку з апаратним виведенням через інтерфейс I2S та подвійною буферизацією на базі DMA, а також алгоритми визначення висоти тону методом автокореляції з параболічною інтерполяцією та розпізнавання акордів алгоритмом Герцеля. Експериментальна перевірка прототипу підтвердила, що похибка визначення та відтворення висоти тону не перевищує ±1,5 цента, правильність розпізнавання тризвуків перевищує 90 %. Доведено працездатність усіх семи режимів роботи приладу.

Порівняння точности пеленгаторів з лінійною та круговою антенними решітками.

І. К. Нестеренко — 2026-09-24

Розглянуто особливості застосування сучасних радіопеленгаторів для визначення місцеположення джерел радіовипромінювання та проведено порівняння точності пеленгації системи KrakenSDR з лінійною та круговою антенними решітками. Обґрунтовано актуальність задачі локалізації радіопередавачів в умовах зростання насиченості радіоефіру та необхідності оперативного виявлення джерел випромінювання, особливо під час ведення бойових дій, виконання спеціальних операцій, забезпечення радіоелектронної розвідки, моніторингу спектра та протидії несанкціонованим радіопередавачам. Досліджено вплив геометрії антенної решітки на точність визначення азимуту та проведено порівняльний аналіз характеристик лінійної і кругової антенних решіток. Розглянуто переваги, недоліки та особливості їх практичного застосування залежно від умов експлуатації, робочого діапазону частот і вимог до точності пеленгації. Отримані результати можуть бути використані під час пеленгування джерел випромінювання, проєктування та модернізації мобільних і стаціонарних систем радіопеленгації, а також при створенні недорогих комплексів радіомоніторингу та радіоелектронної розвідки на базі SDR-технологій

Новітні технології поверхневого монтажу, лазерного паяння та корпусування виробів мікроелектронної техніки

Д. В. Часник — 2026-09-24

У статті представлено результати комплексного дослідження сучасних технологій монтажу, паяння та корпусування мікроелектронних виробів у контексті зростаючих вимог до щільності інтеграції, надійності та енергоефективності електронних систем. У процесі дослідження проаналізовано сучасні тенденції розвитку SMT-технологій, лазерного паяння та методів корпусування типу system-in-package і тривимірної інтеграції. Обґрунтовано переваги використання волоконних і діодних лазерів для локалізованого теплового впливу, що дозволяє мінімізувати термічні деформації та деградацію матеріалів підкладок і контактних майданчиків. Запропоновано функціональну модель технологічного процесу, яка інтегрує послідовні етапи проєктування, підготовки плат, SMT-монтажу, лазерного доопрацювання, корпусування, контролю та фінального тестування із застосуванням зворотних зв’язків між ними. Експериментальні дослідження проведено на серії електронних модулів, виготовлених на багатошарових HDI-платах із використанням безсвинцевих припоїв Sn-Ag-Cu та BGA-компонентів. Порівняльний аналіз традиційної та запропонованої технологій показав зменшення частки дефектних з’єднань з 3,8% до 2,1%, зниження теплового опору з 18,5 до 14,2 °C / Вт, підвищення виходу придатної продукції до 97,9% та скорочення середнього часу складання на 19%. Отримані результати підтверджують ефективність інтеграції лазерних і SMT-процесів у єдину керовану систему. Наукова новизна роботи полягає в розробленні та експериментальному обґрунтуванні інтегрованої технологічної моделі складання мікроелектронних виробів, що поєднує адаптивне керування температурними режимами, селективне лазерне паяння та гібридне корпусування з урахуванням матеріалознавчих і термомеханічних чинників. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для модернізації виробничих ліній електронної промисловості, підвищення стабільності якості продукції та зниження собівартості виробів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням інтелектуальних систем керування технологічними процесами на основі методів штучного інтелекту, створенням цифрових двійників виробничих ліній, оптимізацією теплового менеджменту в тривимірних структурах, а також комплексним аналізом довготривалої надійності електронних модулів в умовах підвищених механічних і температурних навантажень.

Удосконалення методу аналізу зображень вейвлет-спектрів радіолокаційних сигналів для розпізнання їх у системах штучного інтелекту

Ю. К. Тараненко — 2026-09-24

Об’єкт дослідження – двовимірні зображення вейвлет-спектрів радіолокаційних сигналів та їхні фрактальні й структурні властивості в умовах адитивного шуму, нелінійних спотворень, частотної та амплітудної модуляції. Аналіз наукової літератури показав, що на сьогодні немає кількісних критеріїв оцінки руйнування структури 2D вейвлет-спектрів;невизначена межа збереження структури за шуму; неможливе обґрунтоване формування інваріантних до шуму ознак. Це ускладнює формування інваріантних до шуму ознак і визначення межі збереження структури спектрограм за низького відношення сигнал/шум. У роботі розв’язано задачу підвищення достовірності розпізнавання радіолокаційних сигналів у системах штучного інтелекту на основі фрактального та структурного аналізу зображень вейвлет-спектрів у шумових умовах. Суть отриманих результатів полягає в удосконаленні математичних моделей генерації зашумлених спектральних зображень і формуванні комплексу інваріантних до шуму ознак, що поєднує фрактальну розмірність, вейвлет-автокогерентність та структурні метрики SSIM і CW‑SSIM. Це дозволило кількісно описати зміну структури спектральних зображень залежно від рівня шуму та параметрів модуляції сигналів і визначити допустимий поріг шумових спотворень. У результаті досліджень встановлено узгоджений взаємозв’язок між рівнем шуму, фрактальною розмірністю та структурною подібністю, що забезпечує надійне відокремлення інформативних спектральних зображень від зображень, які втратили розпізнавальні ознаки. Отримані результати можуть бути використані в системах радіолокаційного виявлення, ідентифікації та класифікації сигналів, а також у нейромережевих моделях розпізнавання зображень вейвлет-спектрів в умовах шуму.

Метод підвищення завадозахищеності радіоліній мобільних комбінованих цифрових радіосистем із комбінацією ФМ-ШСС/ППРЧ

О. О. Коваленко — 2026-09-24

У статті запропоновано метод підвищення завадозахищеності радіоліній мобільних комбінованих цифрових радіосистем (МКЦРС) шляхом спільного застосування фазоманіпульованих широкосмугових сигналів із прямим розширенням спектра (ФМ-ШСС) та псевдовипадкової перебудови робочої частоти (ППРЧ). Метод орієнтовано на когерентне приймання за дії адитивного білого гаусівського шуму та шумоподібної частковосмугової завади. Сформовано математичну модель оцінювання імовірності бітової помилки та порогового відношення потужності завади до потужності корисного сигналу. Запропонований підхід передбачає розмежування кількості станів частотної сітки та кількості спектрально незалежних позицій, окреме врахування імовірнісного внеску ППРЧ і кореляційного виграшу ФМ-ШСС, а також цілочислове визначення найнебезпечнішої кількості уражених позицій. Параметри радіолінії синтезуються за максимінним критерієм, відповідно до якого для кожного допустимого набору визначається мінімальне порогове відношення за всіма фізично допустимими варіантами частковосмугового ураження, після чого обирається набір параметрів, що забезпечує найбільше значення цього порога. Реалізаційні втрати враховуються через зменшення ефективного виграшу кореляційного оброблення. Такий підхід запобігає подвійному врахуванню частотного ресурсу та забезпечує узгоджене визначення параметрів ФМ-ШСС/ППРЧ-радіолінії. Наукова новизна полягає у поєднанні параметричного синтезу з дискретним пошуком найнебезпечнішого режиму частковосмугового ураження та роздільним урахуванням механізмів підвищення завадозахищеності, зумовлених ППРЧ і ФМ-ШСС в межах єдиної математичної моделі. Аналітичні результати перевірено імітаційним моделюванням, яке підтвердило узгодженість розрахункового та імітаційного оцінювання порогового режиму. Отримані результати можуть бути використані для параметричного синтезу завадозахищених радіоліній МКЦРС.

Метод формування стохастичних сигналів із використанням перетворення Кархунена-Лоєва

М. В. Гарячий — 2026-09-26

У статті вирішено задачу підвищення спектральної ефективності стохастичних сигналів в інформаційних системах управління в умовах обмеженого радіочастотного ресурсу та наявності нелінійних спотворень і завад. Доказано що класичні методи формування та оброблення сигналів не забезпечують стабільного зменшення спектральної надмірності для широкого класу стохастичних процесів, а застосування нелінійних моделей без урахування статистичної структури сигналу може призводити до погіршення спектральних характеристик. Запропоновано вдосконалений алгоритм формування стохастичних сигналів, що ґрунтується на комбінованому використанні перетворення Кархунена–Лоєва та нелінійної моделі Вольтерра. Ключовою особливістю підходу є перенесення нелінійної обробки у простір головних компонент, що забезпечує декореляцію складових сигналу, концентрацію енергії та узгодження структури ядра з його статистичними властивостями. Це дозволяє зменшити параметричну складність моделі та забезпечити кероване формування спектральних характеристик. Результати чисельного моделювання підтвердили, що для структурованих стохастичних сигналів запропонований алгоритм забезпечує зменшення ефективної ширини спектра та підвищення спектральної ефективності, тоді як для шумоподібних сигналів без попередньої статистичної декореляції ефективність нелінійної обробки знижується. Отримані результати свідчать про доцільність поєднання ортогонального статистичного розкладу та нелінійного моделювання для формування стохастичних сигналів із заданими спектральними характеристиками. Запропонований підхід може бути використаний у системах управління, зв’язку та радіолокації з підвищеними вимогами до спектральної ефективності та завадостійкості.

Дослідження впливу глибини декомпозиції на характеристики оцінки проекту: практична модель оцінювання трудомісткості

О. А. Решетняк — 2026-09-24

Статтю присвячено вирішенню проблеми хронічної недооцінки проектів розробки програмного забезпечення. Авторами проаналізовано причини виникнення систематичних помилок при оцінюванні, зокрема когнітивні упередження, ефект оптимізму та зовнішній тиск замовників. Обґрунтовано необхідність об’єктивізації оцінки шляхом деталізації робіт та мінімізації впливу людського фактора. У роботі представлено комплексну методологію оцінювання, яка базується на визначенні оптимальної глибини декомпозиції та застосуванні статистичних методів (PERT-аналіз) для прогнозування трудомісткості. Використано апарат математичної статистики та центральну граничну теорему, що дозволило формалізувати межі довірчих інтервалів для оцінювання проекту в умовах невизначеності. Запропоновано модель із формалізованими розрахунками «прихованих» робіт, таких як тестування, інтеграція та керування ризиками, що дозволяє виявляти реальні трудовитрати. Обґрунтовано, що ігнорування цих нефункціональних, проте критично необхідних етапів є основною причиною відхилень від графіків. Це підкреслює, що якісна декомпозиція це не лише інструмент планування, а й засіб контролю за цілісністю проекту. Практична цінність дослідження полягає у можливості трансформувати суб’єктивні судження в об’єктивні зобов’язання, що мінімізує ризики бюджетних порушень та зриву термінів. Визначено межі відмови від реалізації проекту у разі ігнорування окремих етапів. Розроблена методика сприяє прийняттю реалістичних рішень на етапі планування та підвищує достовірність оцінювання проектів у сферах з високою невизначеністю вимог, а також створює фундамент для прозорої комунікації між розробниками та замовниками. Запропонований підхід є універсальним інструментом, що легко адаптується до різних методологій розробки, суттєво підвищуючи загальну зрілість проектного менеджменту в ІТ-компаніях.

Аналіз системи ситуаційної обізнаності delta у контексті підтримки прийняття рішень

О. Д. Фесенко — 2026-09-24

У статті представлено результати системного аналізу недоліків національної військової системи ситуаційної обізнаності DELTA у контексті підтримки прийняття рішень командирами тактичної, оперативно-тактичної та оперативної ланок управління. Розглянуто узагальнену архітектуру екосистеми DELTA, функціональне призначення її ключових складових Monitor, Vezha, Mission Control, Target Hub, Element та UA Drone ID, а також статистичні показники функціонування системи за відкритими даними Міністерства оборони України. На основі циклу OODA встановлено, що наявні модулі забезпечують високий рівень автоматизації фаз спостереження та орієнтації, тоді як фаза вироблення рішення підтримується лише опосередковано. Запропоновано багаторівневу модель контуру управління «дані – ситуаційна обізнаність – аналітична обробка – формування варіантів рішень –управляючий вплив», яка дає змогу локалізувати функціональні розриви між рівнями архітектури. Систематизовано недоліки DELTA за шістьма групами: інформаційні, архітектурні, нормативні, інтероперабельні, кібербезпекові та ергономічні. Встановлено, що фаза вироблення та узгодження рішення може займати до 52 % загальної тривалості циклу управління, що зумовлено відсутністю формалізованих моделей генерації, прогнозування, багатокритеріального оцінювання та ранжування варіантів дій. Сформульовано математичну постановку задачі синтезу рівня інтелектуальної підтримки прийняття рішень із визначенням вхідних даних, цільової функції, обмежень і допущень. Визначено концептуальні варіанти усунення виявлених розривів на основі продукційно-онтологічного, нейромережевого та гібридного підходів із використанням алгоритмів класу ELM і адаптивної селекції експертів. Результати дослідження створюють підґрунтя для подальшої інтелектуалізації DELTA зі збереженням визначальної ролі командира